1. Орфографічний словник української мови

розвиднятися

розвидня́тися

дієслово недоконаного виду

безос., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвиднятися — (про світанок) братися на світанок, безос.; займатися на світ (на світання, на зорю, на день), безос.; благословлятися на світ, безос, заст.; світ світає, нар.-поет. Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Словник фразеологічних синонімів
  2. розвиднятися — СВІТАТИ, дніти, сіріти, благословлятися на світ, зоріти; (- темряву) ясніти, світлішати; П. вияснюватися, з'ясовуватися. Словник синонімів Караванського
  3. розвиднятися — I розвиднитися, видніти, виднішати, денніти, дніти, заднівати, засвітати, засіріти, засірітися, заутеріти, зоревіти, зоріти, зорятися, мріти (рідко), обвиднюватися, обутрюватися, розвиднюватися, розсвітати, світати, світитися, світліти, світлішати... Словник синонімів Вусика
  4. розвиднятися — -яється і розвиднюватися, -юється, недок., розвиднітися, -іється і діал. розвиднитися, -иться, док. 1》 безос.Наставати, наближатися (про світанок); світати. || Розсіюватися, зникати (про темряву). 2》 Ставати світлішим, яснішим, краще видним. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розвиднятися — РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, я́ється, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗВИ́ДНІТИСЯ, іється і РОЗВИ́ДНИТИСЯ, иться, док. 1. безос. Наставати, наближатися (про світанок); світати. Словник української мови у 20 томах
  6. розвиднятися — СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати. Словник синонімів української мови
  7. розвиднятися — РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗВИ́ДНІТИСЯ, іється і діал. РОЗВИ́ДНИТИСЯ, иться, док. 1. безос. Наставати, наближатися (про світанок); світати. Словник української мови в 11 томах
  8. розвиднятися — Розвиднятися, -няється сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись. Левиц. Пов. 37. Словник української мови Грінченка