розвитий

розви́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвитий — РОЗВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розви́ти. Розвите вітром волосся; // у знач. прикм. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Іспанія, кров'ю народу полита, Сьогодні приснилась мені. Словник української мови у 20 томах
  3. розвитий — РОЗВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розви́ти; // У знач. прикм. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Кобр., Вибр., 1954, 75); Іспанія, кров’ю народу полита, Сьогодні приснилась мені. Словник української мови в 11 томах