1. Орфографічний словник української мови

розвісити

розві́сити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвісити — див. розвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвісити — РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розвісити — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги). Фразеологічний словник української мови
  4. розвісити — Розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розвісити — РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розвісити — Розвісити, -шу, -сиш гл. 1) = розвішати. 2) — вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238. Словник української мови Грінченка