розвісити
РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвісити — розві́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвісити — див. розвішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвісити — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги). Фразеологічний словник української мови
- розвісити — Розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розвісити — РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати. Словник української мови в 11 томах
- розвісити — Розвісити, -шу, -сиш гл. 1) = розвішати. 2) — вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238. Словник української мови Грінченка