розвірчуватися
РОЗВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док.
1. Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися.
Клубок легко розвірчувався.
2. Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір).
Отвір розвертівся до потрібного розміру.
3. Те саме, що розгорта́тися 2.
Розвертівся складений кожух.
4. Те саме, що розкру́чуватися 2.
– Дякую вам дуже, я вже снідала, – промовила Висока та все розвірчувалась та чепурилась (І. Нечуй-Левицький);
Розвірчуються на ялинці іграшки.
5. тільки недок. Пас. до розві́рчувати.
Розвірчуються дітьми цукерки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвірчуватися — розві́рчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвірчуватися — -ується, недок., розвертітися, -титься, док. 1》 Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися. 2》 Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір). 3》 Те саме, що розгортатися 2). 4》 Те саме, що розкручуватися 2). 5》 тільки недок. Пас. до розвірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвірчуватися — РОЗВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док. 1. Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися. 2. Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір). 3. Те саме, що розгорта́тися 2. 4. Те саме, що розкру́чуватися 2. 5. тільки недок. Пас. до розві́рчувати. Словник української мови в 11 томах