1. Словник української мови у 20 томах

розвірчувати

РОЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що.

1. Обертаючи, послаблюючи, розкручувати що-небудь.

Розвірчуваим дріт.

2. За допомогою якогось інструмента розширювати (отвір).

На ньому [радіально-свердлильному верстаті] можна свердлити, розсвердлювати, зенкувати, розвірчувати отвори, робити нарізку у великих корпусних деталях (з наук.-попул. літ.).

3. Те саме, що розгорта́ти 2.

[Єфросина (розвірчує папір і виймає очіпок з червоними стрічками):] Ось що я вам, мамо, купила (І. Нечуй-Левицький);

Я, молода, не втерпіла, Взяла плаття розвертіла (П. Чубинський).

4. Крутячи, надавати чому-небудь обертового руху.

Розвірчувати кульку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвірчувати — розві́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвірчувати — -ую, -уєш, недок., розвертіти, -рчу, -ртиш, док., перех. 1》 Обертаючи, послаблюючи, розкручувати що-небудь. 2》 За допомогою якого-небудь інструмента розширювати (отвір). 3》 Те саме, що розгортати 2). 4》 Крутячи, надавати чому-небудь обертового руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвірчувати — див. буравити, дрилювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розвірчувати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розвірчувати — РОЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. 1. Обертаючи, послаблюючи, розкручувати що-небудь. 2. За допомогою якого-небудь інструмента розширювати (отвір). Словник української мови в 11 томах
  6. розвірчувати — Розвірчувати, -чую, -єш сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Левиц. Пов. 204. Мет. 210. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Чуб. V. 740. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли. Грин. III. 490. Словник української мови Грінченка