розвішувати

Значення в інших словниках

1. розвішувати — -ую, -уєш, недок., розвішати, -аю, -аєш і розвісити, -ішу, -ісиш, док., перех. 1》 Вішати що-небудь у декількох місцях. || Вішати що-небудь на свої місця. 2》 Вішати що-небудь, розправляючи кінці, розгладжуючи складки. 3》 Звішувати, опускати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розвішувати — РОЗВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІ́ШАТИ, аю, аєш і РОЗВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., що. 1. Вішати щось (про багато чого-небудь). Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (О. Словник української мови у 20 томах
3. розвішувати — розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги). Фразеологічний словник української мови
4. розвішувати — Розві́шувати, -шую, -шуєш; розві́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розвішувати — РОЗВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІ́ШАТИ, аю, аєш і РОЗВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. 1. Вішати що-небудь у декількох місцях. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки… (Донч. Словник української мови в 11 томах
6. розвішувати — Розвішувати, -шую, -єш сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719. Словник української мови Грінченка