1. Орфографічний словник української мови

розгин

ро́зги́н

іменник чоловічого роду

дія

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгин — РОЗГИН – РОЗГІН Розгин, -у. Випрямлення, розправлення чогось: працювати без розгину. Розгін, -гону. Розбіг: набрати розгону, проскочити з розгону. Літературне слововживання
  2. розгин — [розгиен] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. розгин — -у, ч. Дія за знач. розгинати. Без розгину — не розгинаючи спини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгин — РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. (1) Без розги́ну – не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. розгин — РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. Без розги́ну — не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (Рильський, Поеми, 1957, 234). Словник української мови в 11 томах