розгин
ро́згин
-у, ч.
Дія за знач. розгинати.
Без розгину — не розгинаючи спини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгин — ро́зги́н іменник чоловічого роду дія Орфографічний словник української мови
- розгин — РОЗГИН – РОЗГІН Розгин, -у. Випрямлення, розправлення чогось: працювати без розгину. Розгін, -гону. Розбіг: набрати розгону, проскочити з розгону. Літературне слововживання
- розгин — [розгиен] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
- розгин — РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. (1) Без розги́ну – не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- розгин — РОЗГИ́Н, у, ч. Дія за знач. розгина́ти. Без розги́ну — не розгинаючи спини. Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться (Рильський, Поеми, 1957, 234). Словник української мови в 11 томах