розгинати

Значення в інших словниках

1. розгинати — розгина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розгинати — РОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте. Встав [Микита], скривився, розгинаючи натруджену спину (С. Васильченко); Як дитина, калиною себе забавляє [Ганнуся], Гне стан гнучкий, розгинає (Т. Словник української мови у 20 томах
3. розгинати — не розгина́ти спи́ни, перев. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т. ін. Дуже важко, багато, без перепочинку працювати. Від ночі до ночі чарував (Данило) на господарстві багача. Спини не розгинав (Казки Буковини..); — Може, погуляєш з Ганнусею?... Фразеологічний словник української мови
4. розгинати — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
5. розгинати — РОЗГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте. Встав [Микита], скривився, розгинаючи натруджену спину (Вас. Словник української мови в 11 томах
6. розгинати — Розгина́ти, -на́ю, -єш сов. в. розігнути, -ну, -неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. МПр. 7. Словник української мови Грінченка