розкаряка
розкаря́ка
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкаряка — див. карячкуватий; кривий Словник синонімів Вусика
- розкаряка — -и, ж., розм. 1》 Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене. 2》 Дерево з вигнутим розгалуженням у верхній частині короткого стовбура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкаряка — моск. розчепіра розчепіра Словник чужослів Павло Штепа
- розкаряка — РОЗКАРЯ́КА, и, ж., розм. 1. Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене. Летіть, орли, нещадні і могучі, На рать їх риньте з голубої кручі І розкаряки свастики павучі Розтоптуйте, розчавлюйте упень! (М. Бажан); Вербовий корч майже не тримався на воді. Словник української мови у 20 томах
- розкаряка — КРИВОНО́ГИЙ ім. (людина з кривими, розкаряченими ногами), РОЗКАРЯ́КА розм., РОЗЧЕПІ́РА розм., КРИВОНІ́ЖКА розм. Була тут шляхта і міщани.. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі (І. Котляревський). Словник синонімів української мови
- розкаряка — Розкаря́ка, -ки, -ці; -ря́ки, -ря́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкаряка — РОЗКАРЯ́КА, и, ж., розм. 1. Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене. Летіть, орли, нещадні і могучі, На рать їх риньте з голубої кручі І розкаряки свастики павучі Розтоптуйте, розчавлюйте упень!... Словник української мови в 11 томах