розкат

розка́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкат — -у, ч. 1》 Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2》 заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. || розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкат — Гуркіт, грюк, грюкіт, гук, гуркотня, грим, грім Словник чужослів Павло Штепа
  3. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розкат — ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М. Словник синонімів української мови
  5. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев’яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (Стор. Словник української мови в 11 томах
  6. розкат — 1. Насипний майданчик для розміщення старовинних гармат, які мали розкочуватися під час стрілянини. Влаштовувався під фортечним валом. 2. Невеликі виступи в кутах фортечних стін для однієї чи кількох гармат. 3. Траншея для облоги фортеці. Архітектура і монументальне мистецтво