1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкат

розка́т

-у, ч.

1》 Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі).

2》 заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат.

|| розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці.

3》 спец. Стальне полотно, яке рухається між прокатними валками на прокатному стані.

4》 перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, відзвук, який лунає, поширюється далеко навкруги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкат — розка́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розкат — Гуркіт, грюк, грюкіт, гук, гуркотня, грим, грім Словник чужослів Павло Штепа
  3. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розкат — ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М. Словник синонімів української мови
  5. розкат — РОЗКА́Т, у, ч. 1. Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2. заст. Плоский насип або дерев’яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. Дорош розміряв окопи і розкати, бо знав і кріпості будувать (Стор. Словник української мови в 11 томах
  6. розкат — 1. Насипний майданчик для розміщення старовинних гармат, які мали розкочуватися під час стрілянини. Влаштовувався під фортечним валом. 2. Невеликі виступи в кутах фортечних стін для однієї чи кількох гармат. 3. Траншея для облоги фортеці. Архітектура і монументальне мистецтво