розкачання
розкача́ння 1
іменник середнього роду
розплющення; розгортання
розкача́ння 2
іменник середнього роду
розхитування
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкачання — I -я, с. Дія за знач. розкачати I. II -я, с. Дія за знач. розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкачання — РОЗКАЧА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розкача́ти¹. РОЗКАЧА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розкача́ти². Словник української мови у 20 томах
- розкачання — РОЗКАЧА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розкача́ти¹. РОЗКАЧА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розкача́ти². Словник української мови в 11 томах