розкачання

розкача́ння 1

іменник середнього роду

розплющення; розгортання

розкача́ння 2

іменник середнього роду

розхитування

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачання — I -я, с. Дія за знач. розкачати I. II -я, с. Дія за знач. розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкачання — РОЗКАЧА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розкача́ти¹. РОЗКАЧА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розкача́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. розкачання — РОЗКАЧА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розкача́ти¹. РОЗКАЧА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розкача́ти². Словник української мови в 11 томах