1. Орфографічний словник української мови

розкачаний

розка́чаний 1

дієприкметник

розплющений; розгорнений

розка́чаний 2

дієприкметник

розхитаний

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розкачаний — Розка́чаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах