розкачаний
РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до розкача́ти¹.
Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (з наук.-попул. літ.).
РОЗКА́ЧАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до розкача́ти²;
// у знач. прикм.
Розкачані вітром дерева.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкачаний — розка́чаний 1 дієприкметник розплющений; розгорнений розка́чаний 2 дієприкметник розхитаний Орфографічний словник української мови
- розкачаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкачаний — Розка́чаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах