розкачаний
Розка́чаний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкачаний — розка́чаний 1 дієприкметник розплющений; розгорнений розка́чаний 2 дієприкметник розхитаний Орфографічний словник української мови
- розкачаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах