1. Словник української мови в 11 томах

розкачаний

РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти¹.

Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (Укр. страви, 1957, 317);

// У знач. прикм.

Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Укр. страви, 1957, 321).

РОЗКА́ЧАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкача́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкачаний — розка́чаний 1 дієприкметник розплющений; розгорнений розка́чаний 2 дієприкметник розхитаний Орфографічний словник української мови
  2. розкачаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкачати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкачаний — РОЗКА́ЧАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розкача́ти¹. Масу [сирну] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розкачаний — Розка́чаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)