1. Орфографічний словник української мови

розкидливий

розки́дливий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкидливий — -а, -е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, нездатний зосередитися на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкидливий — РОЗКИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, не здатний зосередитися на чому-небудь. Те розкидливе і нерозсудливе життя Тараса, що докоряє йому Сошенко, було ніщо більше, як потреба, і потреба натуральна молодого віку (О. Кониський). Словник української мови у 20 томах
  3. розкидливий — РОЗКИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм. Позбавлений внутрішньої зібраності, не здатний зосередитися на чому-небудь. Словник української мови в 11 томах