розклепник

розкле́пник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклепник — -а, ч., тех. Той, хто розклепує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розклепник — РОЗКЛЕ́ПНИК, а, ч., техн. Той, хто розклепує що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. розклепник — РОЗКЛЕ́ПНИК, а, ч., техн. Той, хто розклепує що-небудь. Словник української мови в 11 томах