розклепник

РОЗКЛЕ́ПНИК, а, ч., техн. Той, хто розклепує що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклепник — розкле́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розклепник — -а, ч., тех. Той, хто розклепує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклепник — РОЗКЛЕ́ПНИК, а, ч., техн. Той, хто розклепує що-небудь. Словник української мови у 20 томах