1. Орфографічний словник української мови

розклинювання

розкли́нювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклинювання — -я, с. Дія за знач. розклинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розклинювання — РОЗКЛИ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розкли́нювати. У деяких похованнях знайдено залишки знарядь, котрі дають уявлення про те, як саме бронзові та кам'яні сокири скріплювалися з дерев'яними руків'ями за допомогою шкіряних ремінів та розклинювання деревини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах