розколошматити
розколошма́тити
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколошматити — -ачу, -атиш, док., перех., розм. Розгромити в бою, бійці, сутичці. || Розбити (перев. голову). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розколошматити — РОЗКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., кого, що, розм. Розгромити в бою, бійці, сутичці. А фріци мовчать. Ніби там їх немає. – Чи то вони причаїлися, чи їх таки вже розколошматили... – дивується Грищенко і позирає на Власюкова (Є. Доломан); // що. Словник української мови у 20 томах
- розколошматити — РОЗКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм. Розгромити в бою, бійці, сутичці; // Розбити (перев. голову). Шпигун мовчав і тільки губи скривив у тонку посмішку.. Марко готовий був розколошматити йому голову (Трубл., Шхуна.., 1940, 285). Словник української мови в 11 томах