1. Орфографічний словник української мови

розколювання

розко́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколювання — -я, с. Дія за знач. розколювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розколювання — РОЗКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати 1. ІЦоб прискорити сушіння [махорки] і зменшити втрати сухої речовини, застосовують розколювання бадилля (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розколювання — РОЗКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати 1. ІЦоб прискорити сушіння [махорки] і зменшити втрати сухої речовини, застосовують розколювання бадилля (Техн. культ., 1956, 342). Словник української мови в 11 томах