1. Словник української мови в 11 томах

розколювання

РОЗКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати 1.

ІЦоб прискорити сушіння [махорки] і зменшити втрати сухої речовини, застосовують розколювання бадилля (Техн. культ., 1956, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколювання — розко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розколювання — -я, с. Дія за знач. розколювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколювання — РОЗКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́лювати 1. ІЦоб прискорити сушіння [махорки] і зменшити втрати сухої речовини, застосовують розколювання бадилля (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах