розкорчовка

розкорчо́вка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорчовка — РОЗКОРЧО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що розкорчо́вування. За почином комсомольських бригад.. почалося змагання за якнайшвидшу розкорчовку тайги (Знання.., 10, 1967, 5); // Місце, яке розкорчовують. Словник української мови в 11 томах