1. Орфографічний словник української мови

розкрійник

розкрі́йник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрійник — -а, ч. Робітник, який розкроює тканину, шкіру і т. ін.; фахівець із розкроювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкрійник — РОЗКРІ́ЙНИК, а, ч. Робітник, який розкроює тканину, шкіру і т. ін.; фахівець з розкроювання. Високої якості наші провідні розкрійники досягають завдяки досконалому знанню властивостей сировини (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. розкрійник — РОЗКРІ́ЙНИК (той, хто розкроює тканину, шкіру тощо), ЗАКРІ́ЙНИК, РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК. Високої якості наші провідні розкрійники досягають завдяки досконалому знанню властивостей сировини (з газети); Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів (з газети). Словник синонімів української мови
  4. розкрійник — РОЗКРІ́ЙНИК, а, ч. Робітник, який розкроює тканину, шкіру і т. ін.; фахівець з розкроювання. Високої якості наші провідні розкрійники досягають завдяки досконалому знанню властивостей сировини (Веч. Київ, 22.IX 1969, 1). Словник української мови в 11 томах