1. Орфографічний словник української мови

розкурений

розку́рений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкурити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкурений — РОЗКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкури́ти 1. Пугач подав йому свою розкурену люльку. Данило попахкав нею, тоді почав розповідати (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. розкурений — РОЗКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкури́ти 1. Пугач подав йому свою розкурену люльку. Данило попахкав нею, тоді почав розповідати (Гжицький, Опришки, 1962, 213). Словник української мови в 11 томах