розкурити

розкури́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкурити — див. розкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розкурити — Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови в 11 томах