розкурити
розкури́ти
див. розкурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкурити — розкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови у 20 томах
- розкурити — Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови в 11 томах