1. Словник української мови у 20 томах

розкурити

РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкурити — розкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкурити — див. розкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкурити — Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови в 11 томах