1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розкурити

Розкури́ти, -курю́, -ку́риш, -ку́рять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкурити — розкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкурити — див. розкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкурити — РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати. Словник української мови в 11 томах