1. Орфографічний словник української мови

розлучання

розлуча́ння

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлучання — -я, с., рідко. Дія за знач. розлучати і розлучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлучання — РОЗЛУЧА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розлуча́ти і розлуча́тися. У хвилину звичну розлучання Руку стиснеш, тихо глянеш в очі (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  3. розлучання — ПРОЩА́ННЯ, РОЗСТАВА́ННЯ, РОЗСТАННЯ, РОЗЛУ́КА, РОЗЛУЧА́ННЯ рідше, ПРОЩА́Й у знач. ім., розм. Тихенько вийшов (священик), кивнув мовчки всім на прощання (І. Багряний); Не хочеться переривати оцю чудесну годину розставання з рідним містом (В. Словник синонімів української мови
  4. розлучання — Розлуча́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розлучання — РОЗЛУЧА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розлуча́ти і розлуча́тися. У хвилину звичну розлучання Руку стиснеш, тихо глянеш в очі (Мас., Поезії, 1950, 187). Словник української мови в 11 томах