розорений

Значення в інших словниках

1. розорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розорити. || розорено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розорений — РОЗО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розори́ти. Я жорстоко ображений і розорений війною. .. Тому до самої смерті душа моя буде з тими, кого розорила й обездолила війна (О. Довженко); – Я – Петросов, – може чули? Син нафтопромисловця .. Словник української мови у 20 томах
3. розорений — РОЗО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розори́ти. Кутузов його [Наполеона] перехитрив і примусив відступати по розореній дорозі, на якій армію підстерігав голод (Кочура, Зол. грамота, 1960, 388); — Я — Петросов,-може чули? Син нафтопромисловця.. Тепер батько розорений (Донч., II, 1956, 76). Словник української мови в 11 томах