1. Орфографічний словник української мови

розоритель

розори́тель

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розоритель — -я, ч., розм. Той, хто розоряє або розорив кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розоритель — РОЗОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., розм. Той, хто розоряє або розорив кого-, що-небудь. Він в неї і дурний, і божевільний, і розоритель, і .. через нього вона з дітьми у старці піде (Г. Квітка-Основ'яненко); – Та не розоритель ти?! Ну, що я тепер скажу їм?.. (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. розоритель — РОЗОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., розм. Той, хто розоряє або розорив кого-, що-небудь. Він в неї і дурний, і божевільний, і розоритель, і.. через нього вона з дітьми у старці піде (Кв.-Осн., II, 1956, 135); — Та не розоритель ти?! Ну, що я тепер скажу їм?.. (Мик., Кадильниця, 1959, 46). Словник української мови в 11 томах