1. Орфографічний словник української мови

розпишнілий

розпишні́лий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпишнілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпишніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпишнілий — РОЗПИШНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розпишні́ти. Щипала [Орися] дівчат і взагалі бісилася, не маючи сили стримати розпишнілу, розквітлу дівочу енергію (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розпишнілий — РОЗПИШНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розпишні́ти. Щипала [Орися] дівчат і взагалі бісилася, не маючи сили стримати розпишнілу, розквітлу дівочу енергію (Тют., Вир, 1964, 127). Словник української мови в 11 томах