розплутати

розплу́тати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплутати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  2. розплутати — див. розплутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплутати — РОЗПЛУ́ТАТИ див. розплу́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розплутати — розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Фразеологічний словник української мови
  5. розплутати — РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати. Словник синонімів української мови
  6. розплутати — РОЗПЛУ́ТАТИ див. розплу́тувати. Словник української мови в 11 томах