розпукання

розпука́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпукання — -я, с., розм. Дія за знач. розпукати. Розпукання бруньок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпукання — РОЗПУКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпука́ти і розпука́тися. Розпукання бруньок. Словник української мови у 20 томах
  3. розпукання — РОЗПУКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпука́ти. Розпукання бруньок. Словник української мови в 11 томах