1. Орфографічний словник української мови

розпутаний

розпу́таний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпутаний — РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпу́тати; // у знач. прикм. Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  3. розпутаний — РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпу́тати; // У знач. прикм. Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 69). Словник української мови в 11 томах