розпушник
розпу́шник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпушник — -а, ч., с. г. Знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпушник — РОЗПУ́ШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування ґрунту, знищення бур'янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м'яких ґрунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- розпушник — РОЗПУ́ШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур’янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м’яких грунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (Довідник сіль. будівельника, 1956, 135). Словник української мови в 11 томах