розрубаний

розру́баний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розрубати. || розрубано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має рубану (у 3 знач.) рану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (О. Словник української мови у 20 томах
  3. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах