1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрубаний

розру́баний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розрубати.

|| розрубано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який має рубану (у 3 знач.) рану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрубаний — розру́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (О. Словник української мови у 20 томах
  3. розрубаний — РОЗРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розруба́ти. Пан алхімік притяг до печі щойно обпатраного барана, вже розрубаного й перемитого (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах