розрух

Значення в інших словниках

1. розрух — Біганина, МЕТУШНЯ, рейвах, с. переполох, паніка, заколот, заворушення; (між А і Б) РОЗБРАТ, незгоди. Словник синонімів Караванського
2. розрух — -у, ч. 1》 Велика, безладна метушня, біганина. 2》 Заколот, бунт людей, обурених, невдоволених чим-небудь. 3》 Тривога, замішання; сильний переполох. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрух — РО́ЗРУХ, у, ч. 1. Велика, безладна метушня, біганина. Я й досі пам'ятаю, .. де ярмарок стояв; шумить мені досі увесь той гук, гомін, розтіч і розрух (Марко Вовчок). 2. Заколот, бунт людей, обурених, невдоволених чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. розрух — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови
5. розрух — Ро́зрух, -ху, -хові, в -сі; -рухи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розрух — РО́ЗРУХ, у, ч. 1. Велика, безладна метушня, біганина. Я й досі пам’ятаю, .. де ярмарок стояв; шумить мені досі увесь той гук, гомін, розтіч і розрух (Вовчок, VI, 1956, 230). 2. Заколот, бунт людей, обурених, невдоволених чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
7. розрух — Ро́зрух, -ху м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. см. і. 210. Словник української мови Грінченка