1. Орфографічний словник української мови

розрізнити

розрізни́ти 1

дієслово доконаного виду

розпізнати

розрізни́ти 2

дієслово доконаного виду

відокремити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розрізнити — РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрізня́ти¹. РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. розрізнити — ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти. Словник синонімів української мови
  4. розрізнити — Розрізни́ти, -різню́, -рі́зниш, -рі́знять; розрі́знений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розрізнити — РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрі́знювати¹. РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  6. розрізнити — Розрізнити, -ся см. розрізняти, -ся. Словник української мови Грінченка