1. Словник синонімів української мови

розрізнити

ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ розм. — Док.: відрізни́ти, розпізна́ти, розрізни́ти. Голуб по звуку пізнавав калібр зброї, відрізняв наші кулемети від ворожих (Л. Дмитерко); Вони обидва були такі вже старі, що важко було розпізнати, хто з них вчений, хто чорнороб (О. Довженко); Він розрізняв кожен звук, що даленів і затихав над селом (А. Турчинська); Повітря було ясне, і око могло розрізнювати всі форми природи (О. Кобилянська); Різнити козлищ від овець — Нехитра Богова наука... (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізнити — розрізни́ти 1 дієслово доконаного виду розпізнати розрізни́ти 2 дієслово доконаного виду відокремити Орфографічний словник української мови
  2. розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрізнити — РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрізня́ти¹. РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. розрізнити — Розрізни́ти, -різню́, -рі́зниш, -рі́знять; розрі́знений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розрізнити — РОЗРІЗНИ́ТИ¹ див. розрі́знювати¹. РОЗРІЗНИ́ТИ² див. розрізня́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  6. розрізнити — Розрізнити, -ся см. розрізняти, -ся. Словник української мови Грінченка