розстрочувати

розстро́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрочувати — -ую, -уєш, недок., розстрочити, -чу, -чиш, док., перех. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстрочувати — див. відстрочувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. розстрочувати — РОЗСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками [за надільну землю за реформою 1861... Словник української мови у 20 томах
  4. розстрочувати — РОЗСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками (за надільну землю за реформою 1861... Словник української мови в 11 томах