1. Словник української мови в 11 томах

розстрочувати

РОЗСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь.

Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками (за надільну землю за реформою 1861 р.], і царський уряд взяв викупну операцію на себе, примусивши селян сплатити поміщикові відразу 20% викупної суми. Уряд сплатив поміщикам решту викупної суми.. Таким чином, селянство стало боржником держави, яка розстрочила викупний борг на 49 з половиною років (Іст. УРСР, І, 1953, 478).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрочувати — розстро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розстрочувати — -ую, -уєш, недок., розстрочити, -чу, -чиш, док., перех. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстрочувати — див. відстрочувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. розстрочувати — РОЗСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками [за надільну землю за реформою 1861... Словник української мови у 20 томах