розтолкувати

розтолкува́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтолкувати — РОЗТОЛКУВА́ТИ див. розтолко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  2. розтолкувати — Розтолкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. розтолкувати — РОЗТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що розтлума́чити. — Против Енея не храбруйте, Для нас здається він святим; І так Латину розтолкуйте, Щоб лучче помирився з ним (Котл., I, 1952, 274); — А ви нам скажіть: чого це наш конокрад приїхав?... Словник української мови в 11 томах