1. Словник української мови в 11 томах

розтолкувати

РОЗТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що розтлума́чити.

— Против Енея не храбруйте, Для нас здається він святим; І так Латину розтолкуйте, Щоб лучче помирився з ним (Котл., I, 1952, 274);

— А ви нам скажіть: чого це наш конокрад приїхав? — Та казав же: земство привіз,— одмовля замість голови писар.— Та чули, що земство… А ви нам розтолкуйте: що воно таке? (Мирний, І, 1949, 377);

Писар подав Чайчисі два аркушики крамного паперу і розтолкував їй:— Підеш, бабо, в гамазей до магазинщика і на цей папірець він тобі відважить десять фунтів жита (Стельмах, І, 1962, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтолкувати — розтолкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтолкувати — РОЗТОЛКУВА́ТИ див. розтолко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розтолкувати — Розтолкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)