1. Орфографічний словник української мови

розтроюдити

розтрою́дити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтроюдити — див. розтроюджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтроюдити — РОЗТРОЮ́ДИТИ див. розтрою́джувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розтроюдити — я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Фразеологічний словник української мови
  4. розтроюдити — Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розтроюдити — РОЗТРОЮ́ДИТИ див. розтрою́джувати. Словник української мови в 11 томах